Бог завжди подорожує інкогніто

Купить эту книгу в ЛитРес

Лоран Гунель Бог завжди подорожує інкогніто Жану-Клоду Гунелю (1932–2006) Мені бракує тебе, тату Життя — то є ризик. Якщо ти не ризикував — ти й не жив. Саме ризик дає… присмак шампанського. Сестра Емманюель ~ 1 ~ Мене огортала тиха, м’яка ніч. Брала мене на руки й несла. Я відчував, як моє тіло розчиняється в ній і я ніби сам пливу в повітрі. Наступний крок… Мені не було страшно. Геть зовсім. Я не знав страху. Лише переймався, що останніми днями той страх переслідував мої думки й намагався втрутитися в них. А я не хотів, аби він мене стримав і все зіпсував… Іще крок… Я очікував почути метушливий гомін міста, але було напрочуд спокійно. Не тихо, ні — саме спокійно. Усі звуки, що долинали до мене, були тихими, віддаленими, несли спокій; а погляд губився в мерехтінні...