Юрій Федькович - (Новинки)
 | Три як рідні братиЮрій Федькович ISBN: Год издания: 0 Жанр: Классическая проза Юрій Федькович Три як рідні брати Повість І Мені ще й двадцять рік ледве було, як уже кучерики мої золоті облетіли Навіть і попрощатись не пускали, але звеліли відразу йти до компанії. З тяжков бідов відпрохався на три дні додому. А дома сум та плач. Мати розболілась, ридаючи батька давно вже не було на світі, сестри неначе з ума зійшли, таке заводя. Лиш брат мій Онуфрій сидить собі кінець стола, неначе то не мене відібрали. Білий-білий та сухонький лиш очі світя Братику, кажу, а вам мене не ... |
 | Три як рідні братиЮрій Федькович ISBN: Год издания: 0 Жанр: Классическая проза Повість І Мені ще й двадцять рік ледве було, як уже кучерики мої золоті облетіли Навіть і попрощатись не пускали, але звеліли відразу йти до компанії. З тяжков бідов відпрохався на три дні додому. А дома сум та плач. Мати розболілась, ридаючи батька давно вже не було на світі, сестри неначе з ума зійшли, таке заводя. Лиш брат мій Онуфрій сидить собі кінець стола, неначе то не мене відібрали. Білий-білий та сухонький - лиш очі світя - Братику,- кажу,- а вам мене не жалко Він мені на це нічо не ... |
 | Прозові твориЮрій Федькович ISBN: Год издания: 0 Жанр: Классическая проза САФАТ ЗІНИЧ Я собі вже не раз отак сиджу та гадаю: як-то, бідний світе, деякого сердешного некрута бють да глузують при тій науці А мене було і пальцем ніхто не кине, не то що. Але ж бо я і бравсь швидко тої муштри було капрал мені ні покаже, а я вже і вдав. А пан майор наш і розсудили: - Тобі,- кажуть,- не при вербецирці маятись: скоро по обрихтунку підеш до полку. От і пішов. Наш полк стояв тоді аж у Банаті, далеко. Трохи не два місяці машерували, доки зайшли. Мене дано до гранатирів, до ... |
 | ПоезіїЮрій Федькович ISBN: Год издания: 0 Жанр: Поэзия БАРКАРОЛА Сонце заходить, лідо леліє, У сріблі луни лагуна мріє, А гондоліре, кращий Аполла, Пустився барков долів на море... О, де ж ти правиш О, де гадаєш Дожів чертоги чого минаєш Що мені дожі що їх коруна Поуз Ріальти - там моя дума О сеніора, чи ти не чуєш Чи вбогим Марком уже гордуєш Ах, сли гордуєш, то хоть спогляни, Як вірний Марко в море потане Аж тут втворяєсь стиха віконце, А в нім являєсь красна, як сонце: О caro mio Де ж так барився Чи не на зорю де задивився О нє, мадонна Зорі ... |
 | Люба-згубаЮрій Федькович ISBN: Год издания: 0 Жанр: Классическая проза Повість I Нічо так чоловікові віку вже не укоротає, як та люба. 1 Хто не вірить, най лиш слухає, що розказуватиму... У нашім селі, знаєте, чинять два храми в рік - один на зимні Николи, 2 а другий на весні. Зимні Николи, як здорові знаєте, припадають серед Пилипівки: скрипку не можна навіть зачепити, а за танець і не говорім таки нічо бо якби панотець узнали, то би й до церкви не пустили, не то що. А парубкам та дівкам що за храм без музики - Але нащо вам казати, коли самі здорові знаєте. От ... |
 | Штефан СлавичФедькович Юрій Федькович ISBN: Год издания: 2014 Жанр: Классическая проза Нехай каже, хто що хоче - я все своєї: нема й нема кращого світа понад гуцульські гори Небо над ними чисте, як дорогий камінь, смеречина зеленіє як зимі, так літі, пташка не втихає, а хрещатий барвінок стелиться по шовкових травах, що цілу Буковину своїми запахами обвіяли. О, панство моє миле Як у кого коли серденько заболить, най лиш іде до нас, а коли тут не подужає, то вже нема йому ліку у господа милосердного. Більше не знаю вам що казати, от хіба тілько, що як діправди приїде хто коли в ... Ключевые слова: Художня література |
 | Три як рідні братиЮрій-Осип Федькович Юрій Федькович ISBN: Год издания: 0 Жанр: Классическая проза Юрій-Осип Федькович ТРИ ЯК РІДНІ БРАТИ Повість І Мені ще й двадцять рік ледве було, як уже кучерики мої золоті облетіли Навіть і попрощатись не пускали, але звеліли відразу йти до компанії. З тяжков бідов відпрохався на три дні додому. А дома сум та плач. Мати розболілась, ридаючи батька давно вже не було на світі, сестри неначе з ума зійшли, таке заводя. Лиш брат мій Онуфрій сидить собі кінець стола, неначе то не мене відібрали. Білий-білий та сухонький лиш очі світя Братику, кажу, а вам мене ... |