Катерина Бабкіна - (Новинки)
 | СоняКатерина Бабкіна ISBN: 978-966-03-6548-3 Год издания: 2003 Жанр: Современная проза Катерина Богданівна Бабкіна Соня Жити їй загалом подобалося. Сонце облизувало її з квітня по вересень, залишаючи під шкірою приємний лоскіт і змішуючи на Соні невловимі пастельні теплі відтінки. Колір виходив, ніби вигоріла трава чи гарячий чай з ямайським ромом, ніби відблиск раннього місяця в зеленуватій воді нагрітого мілкого озера, як пісок на оголених літом плесах. З жовтня по березень сонце так само облизувало Соню, тільки через одяг, й цим вона теж цілком задовольнялася. На литках і руках ... Ключевые слова: современная украинская литература українська проза |
 | Жіноче колоСвітлана Вадимівна Поваляєва Аня Гераскіна Світлана Поваляєва Анна Малігон Маріанна Кіяновська Катерина Бабкіна Галина Крук Оксана Боровець Ніна Паламарчук Наталя Єрьоменко Марія Банько Олена Рибка Ірина Шувалова Лариса Радченко Мідна Маргарита Ротко Юлія Броварна Євгенія Баранова ЛєнКа Воробей Євгенія Більченко Любов Лібуркина Марина Матвєєва Олена Гнрасим’юк Надія Агафонова Марія Луценко Інна Олійник Наталія Бельченко Лідія Дзюпина Рімма Табунщікова ISBN: Год издания: 0 Жанр: Поэзия ЖІНОЧЕ КОЛО Поетична збірка 1.Маріанна Кіяновська Маріанна Кіяновська народилася 1973 року в Жовкві письменник, перекладач, дослідник літератури. Автор семи поетичних збірок Інкарнація, 1997 Вінки сонетів, 1999 Міфотворення, 2000 Кохання і війна у співавторстві з Маряною Савкою, 2002 Книга Адама, 2004 Звичайна мова, 2005 Дещо щоденне, 2008, книги оповідань Стежка вздовж ріки, 2008, низки есе тощо. Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка. Перекладає ... |
 | Волонтери. Мобілізація добраІрена Карпа Ірен Роздобудько Лариса Денисенко Галина Вдовиченко Сергій Жадан Катерина Бабкіна Ірина Славінська Гаська Шиян Андрій Любка Макс Кідрук ISBN: 978-966-14-8777-1 Год издания: 2015 Жанр: Публицистика, Современная проза, Поэзия, Военная проза Волонтери. Мобілізація добра Бідна, бідна моя Україна... Це кажу вголос я, Ірена Карпа, у XXI столітті, а не котрийсь із високочолих заплаканих класиків сто чи двісті років тому. Я дивлюся останні новини у Фейсбуку, у телевізорі, чую їх по телефону. І плачу гіркими сльозами, на які здатні лише безсила лють і болюче співчуття. У такі миті мені байдужі пафос і банальність моїх слів. Мозок просто безсилий охопити масштаб трагедії, у котрій цієї миті живуть мільйони моїх співвітчизників. Безкінечні ... |