Міхаель Енде
Момо Із пітьми світло йде. Не знаю, хто ти й де, Що шлеш такі промінчики ясні. Та хто б ти не була, Зориночко мала,- Світи мені, світи, світи мені! (На мотив ірландської дитячої пісеньки) ЧАСТИНА ПЕРША МОМО ТА ЇЇ ДРУЗІ РОЗДІЛ ПЕРШИЙ ВЕЛИКЕ МІСТО І МАЛЕНЬКА ДІВЧИНКА За давніх, давніх часів, як люди ще розмовляли зовсім інакшими, не теперішніми мовами, в теплих країнах уже пишалися великі, чудові міста. В тих містах височіли царські та імператорські палаци, слалися широкі вулиці, вузенькі вулички й покручені завулки, стояли розкішні храми з золотими й мармуровими статуями богів, вирували квітчасті базари, де торгували товарами з усього білого світу, розлягались просторі й гарні майдани, куди люди сходилися обміркувати новини чи послухати промови.
Та насамперед, у тих містах були театри.
Вони скидались на нинішній цирк, тільки що...
Скачать или читать эту книгу на КулЛиб