Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа

Скачать или читать эту книгу на КулЛиб

Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа[1] Слава не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі. Чия правда, чия кривда І чиї ми діти. (Т. ШЕВЧЕНКО. До Основ’яненка) І 1827 року по весні схотілось мені подивиться на Ненаситинський поріг, а звідтіля водою по Дніпру спуститься до слобід Капулівки та Покровськоі і оглядіть ті міста, де колись були запорозькі коші. З Катеринослава поїхав я на село Михайлівку, щоб запастись там бувалим чоловічком, котрий би тямив, де провести, а де часом і розказать про те, що хоч і давно минулось, та не загинуло дощенту, бо живуть ще старі діди і до якого часу заборонили од вікової пожоги ту святу старовину. У Михайлівку приїхав я ще заздалегідь. Була неділя, а чимало людей гуляло біля шинку, музика гуділа, дівчата і парубки вибивали тропака, а деякі постарше сиділи на призьбі і кругляли горілку. Тільки спитав я, де б мені заночувать, як всі загомоніли: – Їдьте, –...