Елвін Брукс ВАЙТ
ПАВУТИННЯ ШАРЛОТТИ
Повість-казка Розділ 1 Перед сніданком Куди це тато вирядився з тією сокирою? — запитала маму дівчинка Ферн. Вони саме накривали стіл до сніданку.
— А до свинарника, — відказала пані Еребл. — Цієї ночі опоросилася одна льоха.
— Не розумію, чого до поросят треба бігти з сокирою? — не вгавала Ферн, якій було ще тільки вісім рочків.
— Ну, знаєш, — пояснила мама, — там є одне надто кволе порося. Таке мале й слабеньке, що не ростиме, а тільки хирітиме. Тож твій тато й вирішив його позбутись.
— Позбутись? — зойкнула дівчинка. — Ти хочеш сказати: вбити його? Тільки тому, що воно менше за інших?
Пані Еребл поставила на стіл дзбан з вершками.
— Не репетуй, Ферн! — попросила вона. — Твій тато слушно чинить. Те порося все одно навряд чи виживе.
Ферн відштовхнула стільця, що опинився у неї на дорозі, й вибігла надвір. Трава була в росі, земля духмяніла весняними пахощами. Поки дівчинка наздогнала...