Еринії

Марек Краєвський Еринії Еринії були уособленням докорів сумління, (…) які (…) могли вбити людину (…). Така людина або збожеволіє (…), або, як Орест, обгорне голову тканиною, не їстиме й не питиме, доки не помре від голоду, і таке відбувається навіть тоді, коли ніхто не знає її провини. Роберт Ґрейвс, Міфи Греції Пролог Вроцлав, 2008 Останній, одинадцятий удар годинника на ратуші поволі затихав у хвилях гарячого повітря. Спека сягала тридцяти п’яти градусів. Квітникарка на Сольній площі підняла догори гумовий шланг і затиснула пальцем його отвір, від чого вода почала розбризкуватися тонкими цівками. Її кількарічна донька в самих трусиках радісно скочила під прохолодний душ. Під пластиковими маркізами кафе «Ла Скала», які ледь не плавилися від сонця, температура була ще вищою. Офіціантка Патриція Вуйцяк витирала спітнілі долоні об фартушок і спостерігала за...