Диваки і зануди

Ульф Старк Диваки і зануди Брехні немає, є лише кульгава правда. Спіноза Перший розділ У якому я святкую свій день народження, востаннє оживає будинок, ми переїздимо і дещо забуваємо У будинку було тихо. Перші сонячні промені ковзнули поміж будівлями з майдану, проникли в кімнату й торкнулися мого обличчя. Я підвелася з ліжка, хоч було ще дуже рано. Та однак мені навряд чи вдалось би заснути знов. Цього ранку, в день мого дванадцятиліття, усе й почалося. У квартирі, з якої ми ось-ось мали переїздити, все стояло догори дриґом. Усюди купами лежали простирадла, штори, старезні лахи, всілякий мамин дріб’язок, збираний роками, книжки, альбоми для малювання, пензлі та забраковані ескізи. Я обережно пробралася крізь увесь той мотлох. Потім я заглянула у велику кімнату. Там спокійним сном немовляти спала мама. Вона була з головою вкрита зношеною...