Монтейро Лобато ЦЯТКА З португальської мови переклав Петро Карманський. Одного дня їздив я до Ітайоки, проводжений вказівками чоловіка, що винаймив мені коня під верх: – Не можна заблудити. Треба тільки їхати. На випадок сумніву тримайтеся слідів коліс, а заїдете певно.
Я таке і зробив і заїхав без пригоди.
Одначе в день повороту падав ніччю такий дощ, який падає тільки по тих лісових пущах, і на першому перехрестю я заблукав. Злива позатирала всі борозди від коліс. Я пристав на хвильку, зробившися ослом Буридана, та дожидаючи якого прохожого, що отворив би мені очи. Не появилася жива душа, і моя нетерплячка штовхнула мене навмання на одну відногу сього уводливого X. Я їхав яку годину в непевности, аж у кінци вид невідомої фазенди[1] впевнив мене, що я збився з дороги. Я рішився заїхати. Відчиняю ворота і кричу своє «господар хати». Відчиняє мені старий неґер, занятий лущенням фасолі на тоці.
– Господарик є там наверху,...
Скачать или читать эту книгу на КулЛиб