Франческо Петрарка
До нащадків моє послання Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь) Володимир Чайковський. Таємниця його недуги М о д а: То мадам теж петраркістка, подібно до тих італійських ліриків XVI або XIX сторіччя? С м е р т ь: Я люблю вірші Петрарки, бо серед них подибую свій Тріумф[1], і взагалі, там усюди про мене згадується. Джакомо Леопарді. Діалог Моди зі Смертю Франческо Петрарка помер у ніч з 18 на 19 липня 1374 року — за день до свого 70-літнього ювілею, з пером у руці, над рукописом книжки про Цезаря до циклу «Життя славетних мужів». Помер у власному будинку, в Аркві під Падуєю, де жив в оточенні рідних — дочки, зятя й онуки. Помер у незгасному розквіті слави: коли, за два роки до того, в час однієї з тодішніх місцевих воєн, він повертався додому річкою По, ворожі армії припиняли бойові дії і пропускали кортеж поета з маршальськими почестями. Помер… За життя він часто думав про...