Григорій Тютюнник
Вир
Книга перша
Гомін, гомін по діброві,
туман поле покриває,
туман поле покриває,
мати сина призиває:
– Вернись, синку, додомоньку,
змию тобі головоньку…
– Мені, мамо, змиють дощі,
а розчешуть густі терни,
а висушать буйні вітри…
Українська народна пісняІ
Село Троянівка гніздиться в долині. На північ від нього Беєва гора, покрита лісом, на південь – заткана маревом рівнина, по якій в’ється полтавський шлях. Обабіч шляху то тут, то там мріють у степу хутори, маячать на далеких обріях, як зелені острови по синьому морю. В центрі села тече річка з дивною, мабуть, татарською, назвою – Ташань. Весною вона скресає, і тоді селяни б’ють ломами кригу, щоб не знесло ветхого місточка; літом пересихає так, що в деяких місцях її перебродять кури на сусідній хутір Залужжя і навіть там несуться, що є досі основною причиною сварок між троянівськими і залужанськими молодицями. Батькуватись жінкам дуже зручно: вийдуть одна насупроти другої, стануть на різних берегах і, гарненько...
Купить эту книгу в ЛитРес