Вільям Шекспір ОДИНАДЦЯТЬ СОНЕТІВ Вибрані сонети Шекспіра в перекладах Івана Франка XIV З небесних зір не вмію я читати, Проте астролог я, хоч про февральні дні, Зарази, війни, біди й дорожні
Не вмію віщим духом провіщати. Хоч не звіщу, чи завтрашній день полю
Дощ принесе чи бурю або град, З знаків небесних теж не вмію розізнать, Яку царям судьба готує долю. Твої очиці — те сузір’я ясне, В котрім я правду вичитав такую:
Коли ти синові все лишиш у наслідді, То житиме краса і правда в світі;
А як не лишиш, то напевно пророкую, Що враз з тобою і краса, і правда згасне. XXVIII І як же щастя знов мені зазнати, Коли пропали ліки супокою, І муки дня не хоче ніч втишати, День мучить ніч, а ніч його чергою; Коли враги відвічні, ніч і день, Зв’язались, щоб в’ялить мене стражданням;
День працею, ніч сумом і...
Скачать или читать эту книгу на КулЛиб